Історія Зубанівської сільської ради

До складу територіальної громади входять три населених пункти: с.Зубані – центр територіальної громади, с.Романівка, с.Руда.

Село Зубані Глобинського району Полтавської області – центр сільської ради, якій підпорядковані села: с.Романівка та с.Руда (фактично хутір). Розташовані Зубані на березі річки Хорол (притоки р. Псьол), за 36км від райцентру м. Глобине та за 40 км від залізничної станції  м. Глобине. Загальна площа населеного пункту - 261,9 га. Населення станом на 01.01.2011 рік – 454 громадян. Кількість дворів – 179. День села – 21 вересня. Село газифіковане.

На карті  французького інженера Гійома –Левассера де Біплана першої половини 17 століття, поселення позначене як Зубанівка. У 2-й половині 17 – на початку 18 століття відносилося до Остап’ївської сотні Миргородського полку.

До 1708 року Зубані були власністю бунчукового товариша А.Д.Горленка, що як співучасник І.Мазепи був заарештований царським урядом, а маєтки його конфісковані. До 1716 року село знаходилось у володінні хорольського сотника Келеберди та остапівського сотника Яреми Юфименка. У 1716 році Данилом Апостолом пожалуване синові А.Д.Горленка, бунчуковому товаришеві  А.А.Горленку. На той час у Зубанях налічувалось 80 дворів, у 1726 - 97 дворів. Частину жителів села становили вільні козаки та кріпаки Пивгородського Миколаєвського монастиря. 1781 року у селі – 219 дворів: з цього ж року, з ліквідацією полкового устрою, було віднесено до Говтвянського повіту Київського намісництва. 1787 року в Зубанях записано 709 душ чоловічої статі. з 1802 року село – у складі Хорольського повіту Полтавської губернії, з 2 - ї половини 19 століття стає центром Зубанівської волості. За переписом 1859 року у Зубанях – 221 двір, 2225 жителів, церква Богородиці з дзвіницею, при якій існувала бібліотека. У 1900 році в Зубанях була козацька сільська громада, яка налічувала (з прилеглими хуторами) 392 двори, 3216 жителі, існувала земська та церковнопарафіянська школа.

Відбувалося 5 ярмарків на рік. З 1900 року працювала олійниця, у 1904 році засновано цегельний завод В.М.Ковніра. У 1910 році у селі – 285 дворів, 1628 жителів.

Радянську владу встановлено в січні 1918 року. 07.03.1923 року Зубані стають як центр сільської ради, увійшовши до складу Семенівського району Кременчуцького округу. 1725 жителів (1923р.). У 1926 році – 346 дворів, 1746 жителів. Під час голоду 1932 – 1933 рр. у селі померло близько 700 чоловік. З 1935 Зубані віднесено до складу Великокринківського району.

У період німецько- фашистської окупації (14.09.1941 – 23.09.1943 ) гітлерівці стратили 12 жителів села, вивезли на примусові роботи 87 чоловік.

З 1964 року центральна садиба колгоспу «Іскра» (зерно- тваринницьке направлення, технічні культури), відділення зв’язку та ощадбанку, дитячий садок, будинок побуту, середня школа, лікарня, ветдільниця, аптека. Будинок культури на 350 місць, бібліотека. Село радіофіковане в 1960 році, електрифіковане у 1970 році. 1960 року закладено парк, 1975 прокладено дорогу з твердим покриттям. Серед уродженців Зубанів – Герой Радянського Союзу В.В.Федоренко, український історик, академік АН України лауреат державної премії УРСР (1980) Ю.Ю.Кондуфур. У  Зубанях на початку століття вчителював український письменник С.В.Васильченко (1879 -1932). 1958 року встановлено пам’ятник воїнам односельцям, що полягли (116 чоловік) на фронтах Великої Вітчизняної війни. У селі – братська могила трьох радянських воїнів які загинули в 1943 році під час визволення села від гітлерівців.

Зараз на території села діють: поштове відділення зв’язку, Зубанівська ЗОШ І-ІІІ ст., амбулаторія загальної практики сімейної медицини с.Зубані, Зубанівський будинок культури, сільська бібліотека, 4 магазини, Зубанівське відділення Кременчуцького міжрегіонального управління водного господарства, Зубанівська дільнична лікарня ветеринарної медицини.

На території  с.Зубані розташований пам’ятник воїнам – односельцям, загиблим під час Великої Вітчизняної війни.

Сільськогосподарські підприємства : ВП АФ «Лан- 2007» ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт»,  ПСГП «Зубані»,СФГ «Оріон», СФГ «Шанс».

Село Романівка Глобинського району Полтавської області розташоване 42 км від райцентру. Загальна площа населеного пункту – 324,5 га. Населення станом на 01.01.2011 рік - 325 громадян. Кількість дворів – 153. День села 21 вересня. Село газифіковане.

У селі Романівка народився радянський письменник Є.М.Летюк (1929 – 1976).

На території села діють: фельдшерсько – акушерський пункт, 2 магазина На території розташований пам’ятник загиблим воїнам під час Великої Вітчизняної війни та меморіал жертвам голодомору.

Село Руда, в якому зареєстровано – 2 громадяни,проживають в інших населених пунктах.

Виробнича спеціалізація підприємств розташованих на території Зубанівської сільської ради: вирощування зернових і технічних культур, розведення ВРХ та свиней і надання послуг в рослинництві і тваринництві, облаштування ландшафту.

Пам’ятники  на території Зубанівської сільської ради:

  1. Пам’ятник в с.Романівка воїнам-односельцям загиблим під час Великої Вітчизняної війни.
  2. Пам’ятник жертвам голодомору в с.Романівка.
  3. Пам’ятник в с.Зубані воїнам-односельцям загиблим під час Великої Вітчизняної війни.

Логін: *

Пароль: *